Про філармонію

Музика має звучати та наповнювати життя змістом. Я не можу зупинити її звуки, мелодії та ритми у своєму житті, інакше неможливо налаштувати себе, свої думки. Моє натхнення займатися професійної справою приходить через музику. 45-та симфонія Гайдна, Allegro assai, вистава починається…

До Дніпропетровської філармонії я став ходити ще в малому віці з батьками Віктором Хазаном та Аллою Дейнегою, потім із сестрою Наталією Хазан, друзями та подругами, потім зі своїми дітьми. Моя прабабуся Бася розповідала батьку, як ходила на відкриття нашої філармонії з прадідом Мойсеєм. Я добре пам’ятаю свої враження від гітарного фестивалю та симфонічних вечорів в Будинку техніки, згадую концерти, в яких грали неймовірні дніпровські музиканти Гаррі Логвін та Євген Токолов. Коли я брав активну участь в кампанії щодо найменування філармонії на честь Леоніда Когана, Євген Іванович показав мені велику акустичну залу філармонії, яка була в непридатному стані. Цікавий факт, про який ми дізналися від дідуся Бориса, в минулому тромбоніста, що маленьку скрипку, на якій він відмовився грати, його батько Мойсей віддав Борису Когану.

Коли я став депутатом облради, то намагався максимально сприяти розвитку філармонії. Вдячний колегам Владлену Тимошенку, Олексію Ангурцю, Юрію Мисягіну (нині народному депутату) та Святославу Олійнику, голові облради, за підтримку моїх ініціатив щодо додаткового фінансування філармонії для придбання музичних інструментів. Звичайно, що я ніколи не цікавився внутрішніми процесами у філармонії, бо вважав, що це не моя справа. Тому дізнався про ситуацію із заміною директора та конкурсами випадково від Друзів філармонії Дніпра.

Зазначу, що протягом періоду роботи Ігоря Хініча на посаді директора Дніпропетровської філармонії були значно покращені умови роботи музикантів та комфорт слухачів, яких приходило з кожним концертом все більше і більше, а головне, що була відкрита саме та, єдина у Дніпрі, акустична зала, яка до цього являла собою руїну. Особливий поштовх у розбудові дніпровського музичного простору зробили Друзі філармонії та Томас Бруннер, завдяки яким симфонічні концерти стали сучасними та дуже популярними, захопили молодь та бізнес. Було започатковано фестивалі, які будуть продовжуватися. Завдяки активній роботі спільноти зі спонсорами, компанією «Рошен» було куплено новий (найкращий в Україні) рояль Steinway, придбано багато потрібних для оркестру речей. Зараз Друзі філармонії Дніпра беруть активну участь у реконструкції будівлі філармонії.

Щодо конкурсу на посаду директора філармонії можу сказати, що я вчора подивився документи і мене здивував склад конкурсної комісії, де чітко простежуються пов’язані особи. Як депутат облради вважаю, що це неприпустиме порушення, яке треба якомога швидше усунути. На жаль, поки що концертна зала філармонії не є найулюбленішим місцем моїх колег по Дніпропетровській обласній раді, але, користуючись нагодою, хочу запросити депутатів приходити на симфонічні концерти, де можна знайти чудову музику та цікаве спілкування! Я дуже хочу, щоб в нашій філармонії не зупинялося звучання прекрасної музики – і тої, де ми пам’ятаємо з дитинства кожну ноту, і сучасної складної високоінтелектуальної, в якій треба розбиратися, готувати себе для неї, ставати кращим та цікавішим.

Lento. Allegro 1-ї симфонії Шнітке, останні такти… Може, хтось вважаєте, що життя закінчується? Але ні, ви повертаєтесь до нас, наші дорогі музиканти, і наші оплески вам. Тому, що музика має звучати та наповнювати життя змістом…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *