Сланцевий газ: слухання у комітетах ВРУ. Комітет з ПЕК. Резолюція

Сланцевий газ: слухання у комітетах ВРУ. Комітет екології

Сланцевий газ: слухання у комітетах ВРУ. Комітет з ПЕК

Затверджено

на засіданні Комітету

протокол №7 від 5 червня 2013 р.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Комітетських слухань на тему 

«Видобуток сланцевого газу в Україні: перспективи та виклики»

                                            (15 травня 2013 року)

Розглянувши питання «Видобуток сланцевого газу в Україні: перспективи та виклики» учасники Комітетських слухань зазначають наступне.

Україна належить до країн, економічний розвиток яких значною мірою стримується нестачею власних енергоресурсів і, в основному,залежить від їх імпорту. Тому останніми роками Україна все активніше займається питаннями енергодиверсифікації.

Однією з складових цього процесу є розробка нових родовищ вуглеводнів, зокрема видобуток нетрадиційних видів газу (сланцевий газ, метан вугільних родовищ, газ ущільнених колекторів, тощо). Привабливим є науковий прогноз щодо формування покладів нетрадиційного газу в межах значної частини території України, а також наявність розвиненої мережі газопроводів, якими є можливість забезпечити оперативну доставку видобутих обсягів газу.

Спеціалістами галузі з залученням  провідних фахівців з профільних академічних та галузевих інститутів проведено широкомасштабні тематичні та лабораторно-аналітичні дослідження з вивчення перспектив газоносності сланцевих відкладів осадових басейнів України.

Виділено основні фактори локалізації і критерії прогнозу покладів сланцевого газу, окреслені регіональні та зональні перспективні території, виконані перші оцінки прогнозних ресурсів сланцевого газу Східного та Західного регіонів, виділені найбільш перспективні ділянки надр.

На території України розглядається два перспективних регіони з покладами сланцевого газу: Дніпровсько-Донецький та Львівсько-Волинський з загальними ресурсами 5,58 трлн. м³, з яких в кінцевому випадку можуть бути технічно вилучені 1,19 трлн. м³ (до 20%), що дозволить суттєво посилити власну енерго-ресурсну базу вуглеводнів. За умови використання лише технічно доступного сланцевого газу доведених запасів цих ділянок вистачить на 27 років видобутку.

Однак переведення прогнозних ресурсів у категорію доведених запасів вимагає фінансування пошуково-розвідувальних робіт у розмірі понад 500 млн. доларів США й тривалого часу – близько 5 років.

Для проведення зазначених робіт необхідні інвестиції. Проекти з геологорозвідки та освоєння родовищ сланцевого газу  є перспективним напрямом залучення інвестицій за умов гарантування державними органами дотримання інвесторами технічних та екологічних нормативів.

Підтримка залучення інвестицій на етапі пошукових робіт, які спрямовані на виявлення покладів нетрадиційного газу, може принести значну користь українському газовому сектору у подальшому формуванні програм газовидобутку. На цьому етапі українська сторона не буде нести фінансових витрат за відсутності істотних екологічних ризиків. У цьому контексті також слід відзначити наявність високих ризиків для інвесторів, оскільки ймовірність відкриття комерційно привабливих запасів на сьогодні не перевищує 30%. При цьому, інвестор повинен взяти на себе усі ризики у разі не підтвердження запасів вуглеводнів.

До проектів з видобутку нетрадиційного газу можуть бути допущені тільки провідні міжнародні енергетичні компанії, які мають сучасні й безпечні технології, достатній досвід у цій сфері та зарекомендували себе як відповідальні надрокористувачі, що підтримують інтереси місцевих громад на території яких виконується видобуток.

Також обов’язковою умовою виконання цих проектів повинна стати можливість отримання громадськими й екологічними організаціями повної інформації, що стосується інтересів місцевих громад із соціальних питань та захисту навколишнього середовища.

Основними питаннями екологічної спрямованості, що виникають у зв’язку із впровадженням наявних технологій при видобуванні сланцевого газу в Україні є недостатній всебічний аналіз та відсутність відповідних наукових досліджень при  видобуванні сланцевого газу щодо наступних екологічних питань: 

•  забезпечення  площ  видобування  об’ємами технічної води;
• вірогідність забруднення водних ресурсів (підземних пластових вод та річкових басейнів) у разі недотримання технології;
• підвищення занепокоєності населення в місцях потенційної розробки у зв’язку з відсутністю належного масового інформування, що базується на фактах та наукових дослідженнях.

На думку учасників Комітетських слухань, Україна має всі шанси на забезпечення енергетичної незалежності, в тому числі, і за рахунок видобутку сланцевого газу за умови застосування сучасних безпечних технологій, безумовного дотримання технологічних й екологічних вимог, захисту інтересів місцевих громад на території яких буде виконуватися такий видобуток.

З метою реалiзацiї першочергових заходів щодо правового врегулювання нагальних питань енергетичної галузі Україниучасники Комітетських слухань рекомендують:

1. Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією доручити відповідним міністерствам та відомствам:

1.1. Опрацювати питання щодо доцільності розробки проекту Закону України «Про нетрадиційні вуглеводні».

1.2. Розглянути питання щодо внесення змін до:

– Податкового кодексу України в частині послаблення оподаткування робіт з пошуку та видобування нетрадиційних вуглеводнів;

– Кодексу України про надра в частині екологічних питань видобування нетрадиційних вуглеводнів.

1.3. Розробити нові та внести зміни до діючих регуляторних підзаконних актів з метою перегляду норм та стандратів, що не враховують сучасні досягнення технологій буріння колекторів нетрадиційних вуглеводнів і створити робочу групу із представників компаній та профільних відомств для вдосконалення нормативно-правової бази з урахуванням міжнародного досвіду.

1.4. Перед початком робіт на перспективних площах, з видобутку сланцевого газу, провести оцінку їх екологічного стану. Постійно проводити моніторинг стану довкілля в процесі  виконання робіт з постійним інформуванням відповідних органів державної та місцевої виконавчої влади.

1.5. В тісній співпраці з громадськими екологічними організаціями підготувати інформаційні матеріали для органів місцевого самоврядування та громадськості з роз’ясненням етапів та особливостей   реалізації проектів з видобутку нетрадиційних вуглеводнів.

1.6. Підготувати програму наукового супроводу проектів з розвідки та видобутку нетрадиційних вуглеводнів.

1.7. Забезпечити проведення системних наукових досліджень з екологічних та економічних питань видобування сланцевого газу.

1.8. Прискорити розробку та затвердження «Правил розробки родовищ нафти і газу» із врахуванням особливостей робіт, необхідних для ефективного та безпечного видобування нетрадиційних вуглеводнів із створенням робочої групи із представників профільних відомств та компаній.

1.9.  Забезпечити на практиці рівноправний та недискримінаційний доступ до газотранспортної системи та підземних сховищ газу газовидобувним і газопостачальним підприємствам  незалежно від їх форми власності.

1.10. Здійснити заходи з конкурентного відкриття ринку газу для не побутових споживачів, забезпечити ліцензійне та практичне відокремлення функцій розподілу та постачання газу для регіональних підприємств з газопостачання й газифікації.

1.11. Звернутися до відповідних обласних державних адміністрації з пропозицією сформувати програми інформаційно-роз’яснювальної роботи  щодо посилення участі місцевих громад у реалізації проектів видобутку сланцевого газу.

2. Запропонувати Кабінету Міністрів України:

2.1. При підготовці угод про розподіл продукції щодо видобутку сланцевого газу враховувати інтереси місцевих громад, на території яких знаходяться надра, що передаються у користування за угодою про розподіл продукції.

2.2. Розробити зміни до законодавства в частині забезпечення соціальних гарантій та посилення ролі місцевих громад при прийнятті рішень про укладення угод про розподіл продукції.

3. Контроль за виконанням рекомендацій Комітетcьких слухань покласти на Підкомітет з питань газової промисловості.

4. Рекомендації Комітетcьких слухань направити Кабінету Міністрів України, установам та організаціям, представники яких брали участь в цих слуханнях.

Голова Комітету             М. Мартиненко

 

На жаль, резолюція слухань не відповідає тому, що насправді обговорювалося. В ній також не враховані зауваження фахівців, наприклад, автора цих строк як учасника слухань. Ось мої зауваження до проекту резолюції (повністю не враховані):

Керівництву Комітету ВРУ з питань
паливно-енергетичного комплексу,
ядерної політики та ядерної безпеки

 

Народним депутатам України:
М.В. Мартиненко, А.Б. Авакову, Томенко М.В.

Зауваження
до проекту документу «РЕКОМЕНДАЦІЇ

Комітетських слухань на тему
«Видобуток сланцевого газу в Україні: перспективи та виклики»

(15 травня 2013 року)»

Шановні адресати! Як учасник слухань, які проходили 15 травня 2013 року у Комітеті з питань

паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, я мушу зазначити, що в проекті Рекомендацій припущено низку помилок, а саме: вказані несуттєві, такі, що не мають відношення до теми обговорення відомості, водночас не відображені факти важливі, суттєві, ті, які мають велике значення. Тому прошу врахувати мої виправлення цього документу.

1. Другий абзац «Рекомендацій» пропоную викласти в наступній редакції: «Україна належить до країн, економічний розвиток яких значною мірою стримується нераціональним використанням енергоресурсів та недостатньою диверсифікацією тих енергоресурсів, що імпортуються. Разом з тим, обидва ці напрямки (підвищення ефективності використання енергоресурсів, їхня економія та отримання енергії з альтернативних, бажано відновлювальних, джерел) в останні роки в державі майже не розвиваються. Більше того, фактично в країні не ведеться розвідка нових традиційних родовищ вуглеводнів, хоча їхні нерозвідані запаси є значними».
2. Третій абзац «Рекомендацій» пропоную викласти у наступній редакції: «Однією з складових цього процесу є розробка нових родовищ вуглеводнів, в першу чергу — так званого «традиційного залягання», видобуток яких є значно дешевшим, ніж так званих нетрадиційних видів газу (сланцевий газ, метан вугільних родовищ, газ ущільнених колекторів, тощо). Також перспективним є видобуток біогазу (наприклад, в Китаї 30% потреб в енергії задовольняється за рахунок саме біогазу, щорічний видобуток — 14 млрд. м3, що дозволяє експортувати частину цього газу). В той же час наукові прогнози щодо формування покладів нетрадиційного газу в межах території України є суперечливими, різні фахівці оцінюють їх по різному, деякі наукові центри навіть прогнозують відсутність придатних до видобутку покладів сланцевого газу або газу ущільнених пісковиків на території держави».
3. Абзаци 4 та 5 пропоную вилучити як такі, що містять інформацію, яка не обговорювалася під час слухань.
4. Абзац 6 пропоную викласти у такій редакції: «На території України, за деякими поки що не підтвердженими теоретичними прогнозами розглядається два перспективних регіони з покладами сланцевого газу: Дніпровсько-Донецький та Львівсько-Волинський з загальними ресурсами 5,58 трлн. м3, з яких в кінцевому випадку можуть бути технічно вилучені 1,19 трлн. м3 (до 20%), що дозволить суттєво посилити власну енерго-ресурсну базу вуглеводнів, але лише за умови конкурентоспроможної собівартості продукції, яка на даний час є невідомою. За умови використання лише технічно доступного сланцевого газу теоретично розрахованих деякими експертами запасів цих ділянок можливо вистачить на 27 років видобутку».
5. Абзац 8 пропоную викласти у такій редакції: «Для проведення зазначених робіт необхідні інвестиції. Проекти з геологорозвідки та освоєння родовищ сланцевого газу  є перспективним напрямом залучення інвестицій за умов гарантування державними органами дотримання інвесторами технічних та екологічних нормативів та закладення відповідних нормативів у законодавчу базу держави».
6. Абзац 10 пропоную викласти у наступній редакції: «До проектів з видобутку нетрадиційного газу можуть бути допущені тільки провідні міжнародні енергетичні компанії, які мають сучасні й безпечні технології, достатній досвід у цій сфері та зарекомендували себе як відповідальні надрокористувачі, що підтримують інтереси місцевих громад на території яких виконується видобуток. Всі державні вимоги з убезпечення населення та територій мають бути прописані в українському законодавстві до початку будь-яких робіт з розвідки або видобутку нетрадиційних газів на території України. Також мають бути заздалегідь визначені обсяги відповідальності у разі забруднення навколишнього середовища, яке призведе до втрати можливості користуватися певними ресурсами: ріллям, ґрунтовими або артезіанськими водами тощо, а також джерела відшкодування шкоди у разі виникнення відповідальності операторів газовидобування перед третіми особами».
7. Абзац 11 пропоную викласти у такій редакції: «Також обов’язковою умовою виконання цих проектів повинна стати можливість отримання громадськими екологічними організаціями, іншими інститутами громадянського суспільства, а також окремими громадянами повної та достовірної інформації, що стосується проектів будівництва об’єктів, пов’язаних з видобуванням «нетрадиційних газів», угод, які заключні між комерційними структурами та державою щодо видобутку таких газів, врахування інтересів місцевих громад, соціальних питань та проблем захисту довкілля в таких угодах та при реалізації таких проектів. Також на законодавчому рівні мають бути закладені відсутні сьогодні можливості громадського та ефективного державного контролю за цією діяльністю».
8. Абзац 12 пропоную викласти у наступній редакції: «Основними питаннями екологічної спрямованості, що виникають у зв’язку із впровадженням нових технологій при видобуванні сланцевого газу та газу ущільнених пісковиків в Україні є недостатній аналіз та неврахування існуючих результатів наукових досліджень світових та вітчизняних наукових установ при розробці вітчизняних нормативних актів, які стосуються видобутку «нетрадиційних газів», відсутність відповідних законів, нормативів, стандартів щодо наступних екологічних питань:

•          забезпечення площ видобування значними об’ємами технічної води за умов спеціального водокористування (існуючий Водний кодекс України помилково відносить його до загального водокористування, що може спричинити трагічні наслідки для людей та довкілля), з встановленням жорстких лімітів та контролем за їх додержанням;

•          висока вірогідність забруднення водних ресурсів (підземних ґрунтових, артезіанських вод та річкових басейнів) у разі відсутності заборони видобутку нетрадиційних газів поблизу від джерел водопостачання, тектонічних розломів, шахт та покладів артезіанських вод, що зазначено у цілій низці європейських та міжнародних нормативних актів, експертних оцінок та висновків міжнародних фахових установ;

• існування реальної, описаної фахівцями, загрози сейсмічних проявів, позбутися якої можливо лише за умови нормативного обмеження проведення геолого-розвідувальних або видобувних робіт у місцях сейсмічної активності або тектонічних розломів, а також поблизу від працюючих або покинутих шахт, абсолютної заборони на цю діяльність у зсувонебезпечних районах та місцях розташування об’єктів, вплив на які сейсмічних проявів може привести до техногенної катастрофи або загибелі великої кількості людей;
• існування ризиків радіаційного та хімічного забруднення територій у разі відсутності в державі нормативів щодо утилізації відходів глибинного буріння та фрекінгу;
• існування ризиків знищення природних ландшафтів, екосистем, рідкісних видів тварин та рослин у разі відсутності заборони на проведення геолого-розвідувальних та видобувних робіт (щодо нетрадиційних газів) поблизу територій (та безпосередньо під ними) природно-заповідного фонду України;
• велика вірогідність виникнення техногенних або екологічних аварій та катастроф у разі відсутності попередньої екологічної експертизи проектів, включаючи громадську екологічну експертизу;
• відсутність спроможності держави ефективно ліквідувати наслідки забруднень навколишнього середовища, у разі відсутності законодавчої вимоги про оприлюднення складу ГРП-рідини, яка є в більшості країн, в яких ще не заборонено фрекінг;
• вірогідність застосування для гідророзриву токсичних, тератогенних, шкідливих для здоров’я людей та довкілля речовин у разі неприйняття Україною закладеного Резолюцією Європарламенту від 21 листопада 2012 року принципу окремої реєстрації кожної хімічної речовини, яка буде використовуватися для фрекінгу у спеціальній агенції, ця реєстрація здійснюється тільки після доведення безпеки запропонованої речовини для довкілля;
• можливість негативних віддалених наслідків від цієї діяльності через захоронення відходів фрекінгу у свердловинах (заборонена у Європі та частині США);
• можливість розповсюдження повітряного забруднення та розтікання небезпечних хімічних речовин під час злив через зберігання фрекінг-рідини у відкритих амбрах (законодавчо заборонена у частині штатів США, Великобританії, Канаді тощо);
• неготовність фахівців контролюючих органів, а також організацій, які займаються ліквідацією аварійних та надзвичайних ситуацій, медичних установ тощо до дій за призначенням щодо об’єктів видобування нетрадиційних газів через брак досвіду, відсутність відповідної інформації та освіти (низка міжнародних документів вимагає спочатку провести навчання персоналу цих органів та установ, а вже потім реалізовувати будь-які проекти щодо розвідки або видобутку «нетрадиційних газів».

•          підвищення занепокоєності населення в місцях потенційної розробки у зв’язку з відсутністю належного масового інформування, що базується на фактах та наукових дослідженнях, натомість поширення інформації рекламного характеру про компанії, що хочуть видобувати газ, які не містять жодного попередження про реально існуючи ризики».

1. Пункт 1.1. пропоную викласти у наступній редакції: «1.1. Негайно розпочати розробку проекту Закону України «Про нетрадиційні вуглеводні» з урахуванням наступних експертних оцінок та документів: Резолюції №90 (118) Міжнародного союзу охорони природи (http://portals.iucn.org/2012motions/?q=M-118), дослідження «Сланцевий газ України», зроблене під егідою USAID задля нашої держави(http://www.irgltd.com/Resources/Publications/Report_%20Volume%20II-ukr-final.pdf), Резолюції Європейського парламенту № A7-0283/2012 «Про вплив на навколишнє середовище діяльності з видобутку сланцевого газу та сланцевої нафти» (http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P7-TA-2012-0443+0+DOC+XML+V0//EN), Резолюції Європейського парламенту № A7-0284/2012 «Про промислові, енергетичні та інші аспекти сланцевого газу та нафти» (http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P7-TA-2012-0444+0+DOC+XML+V0//EN), «Критеріїв екологічної та техногенної безпеки при видобутку газу методом фрекінгу» (http://www.zfront.org/kriteriji_bezp/), розроблених волонтерською робочою групою вчених з різних регіонів України (створена за ініціативи ХОГО «Зелений фронт», Харків), ухвалені  науково-практичним семінаром «Критерії екологічної та техногенної безпеки при видобутку газу методом фрекінгу», який відбувся  в межах XV Спеціалізованої виставки «Енергетика. Електротехніка. Енергозбереження — 2012» у Харкові 9-11 жовтня 2012 року, рекомендацій «Щорічної доповіді НУО «Громадська оцінка процесу реалізації національної екологічної політики у 2011 році» (http://www.menr.gov.ua/content/article/11791), над створенням якої працювала практично вся екологічна експертна спільнота держави, а обговорення проходили в усіх областях  України (Розділ 5.1.3. цієї Доповіді цілком присвячено проблематиці сланцевого газу та газу ущільнений пісковиків)».
2. Пропоную пункт 1.2. викласти у такій редакції: «1.2. Розглянути питання щодо внесення змін до:

– Податкового кодексу України в частині уникнення позбавлення оподаткування використання води, землі та інших природних ресурсів під час робіт з пошуку та видобування нетрадиційних вуглеводнів;

– Кодексу України про надра в частині екологічних питань видобування нетрадиційних вуглеводнів».

11. Пропоную пункт 1.3. викласти у наступній редакції: «1.3. Розробити нові та внести зміни до діючих регуляторних підзаконних актів з метою перегляду норм та стандартів, що не враховують сучасні досягнення технологій буріння колекторів нетрадиційних вуглеводнів і створити робочу групу із представників наукових установ, громадських екологічних організацій та профільних відомств для вдосконалення нормативно-правової бази з урахуванням міжнародного досвіду».

12. Пункт 1.4. викласти у такій редакції: «1.4. Перед початком робіт з видобутку або розвідки сланцевого газу або газу ущільнених пісковиків на перспективних площах провести за українськими стандартами оцінку їх екологічного стану силами офіційних державних наукових установ та незалежних громадських організацій. Постійно проводити моніторинг стану довкілля в процесі  виконання робіт з постійним інформуванням відповідних органів державної та місцевої виконавчої влади силами державних та громадських організацій та установ. Здійснювати постійний науковий контроль за діяльністю газовидобувників, додержання ними вимог українського екологічного законодавства, а також контроль викидів та відходів цього виробництва».

13. Пункт 1.5. доповнити словами: «етапів та особливостей   реалізації проектів з видобутку нетрадиційних вуглеводнів, ризиків, пов’язаних з цією діяльністю»

14. Пункт 1.7. викласти у такій редакції: «1.7. Забезпечити проведення системних наукових досліджень з екологічних та економічних питань видобування сланцевого газу на базі існуючих у США, Канаді та Великобританії свердловин».

15. У пункті 1.8. замінити вираз «представників профільних відомств та компаній» на«представників наукових установ НАНУ, експертів громадських організацій та представників профільних відомств». Представники комерційних структур є зацікавленими сторонами, сподіватися на їхню об’єктивну участь у процесі не варто.

16. До пункту 1.11 додати наступне: «…у реалізації проектів видобутку сланцевого газу,надаючи рівні можливості для виступів як представникам газовидобувних компаній, так і фахівцям наукових установ, громадським діячам, які попереджають про можливі негативні наслідки такого видобутку».

17. Додати пункт 5 в редакції: «5. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу законопроект №2318 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу видобування нетрадиційних вуглеводнів на навколишнє природне середовище у зв’язку з укладанням та під час виконання угод про розподіл продукції» та розглянути його на найближчій Сесії, як такий, що не викликав жодних зауважень або пропозицій під час слухань».

18. Додати пункт 6 в редакції: «6. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу законопроект №2936 «Про угоди про розподіл продукції» (щодо забезпечення інтересів територіальних громад, на території яких розташовані ділянки надр, що передаються у користування за угодою про розподіл продукції)» та винести його на розгляд найближчої Сесії».

19. Додати пункт 7 наступного змісту: «7. Ввести в державі мораторій на розвідку та видобування газів нетрадиційного залягання до повної розробки та вступі в дію відповідного законодавства, яке б убезпечувало населення та території, надавало людям гарантії безпеки їхньої життєдіяльності в регіонах видобутку, а також відшкодування шкоди у разі проявів негативних наслідків цієї діяльності».

З повагою, Олег Перегон

Голова КР ХОГО «Зелений фронт», Харків

На жаль, секретаріат комітету по ПЕК знехтував у цьому випадку висновками фахівців, досвідом інших країн, здоровим глуздом, небезпекою життя тисяч людей та збереженням довкілля заради «дружби» з представниками двох комерційних структур. Шкода, що особисті інтереси пересилили у керівництва комітету відчуття відповідальності перед народом України!

 

http://www.zfront.org/sg/