З Днем незалежності України, дорогі друзі!
Для нашої родини, для моїх друзів та побратимів це дуже велике і важливе свято. Вранці згадав, як ми із друзями в школі носили значки із тризубом та жовто-блакитним прапором. Це було звичайно заборонено і директорка школи називала нас націоналістами та фашистами. Це був 1989 рік…
Дуже люблю наш гімн, він дійсно надихає та спрямовує нас на перемогу! Вирішив сьогодні зіграти його на гітарі.
Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
слова Павла Чубинського,
музика Михайла Вербицького.
Павло Хазан, гітара.
