Вперше в Україні презентують проект екологічного моніторингу, який розроблено у Дніпрі й створено для Дніпропетровської області.
Мета проекту: створення автоматизованої системи оперативного збирання, обробки, збереження, обміну, аналізу та оцінки даних щодо стану навколишнього природного середовища. Це дозволить покращити результативність природоохоронної діяльності та більш оперативно приймати управлінські рішення, забезпечити інформування та активну участь громадськості у прийнятті рішень в сфері захисту навколишнього природного середовища.
Автори проекту – Павло Хазан та Олексій Ангурець, вважають впровадження такої системи важливим кроком для зменшення забруднення довкілля в Дніпропетровській області. Адже вона є одним із промислових лідерів України. Наявність енергогенеруючих підприємств, родовищ металів, вугільних басейнів та інфраструктури стали основою для розвитку гірничо-металургійного комплексу. Промислових підприємств на Дніпропетровщині вдвічі більше, ніж у середньому по Україні. Підприємства використовують застарілі технології, мають завищену енерго- та ресурсоємність. На території області висока концентрація забруднювачів навколишнього природного середовища. Ці фактори стали причиною підвищеного антропогенного навантаження та перевищення допустимих рівнів забруднень.
“Система екологічного моніторингу Дніпропетровської області” розгорнута на базі “Центру екологічного моніторингу”, (комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради) у співпраці з департаментом екології Дніпропетровської ОДА. У розробці та впровадженні цієї системи беруть участь Дніпропетровська обласна рада, Дніпропетровська ОДА, Громадська обласна екологічна рада при Дніпропетровській ОДА, ГО “Зелений світ – Друзі Землі” та інші державні, наукові, виробничі та громадські організації Дніпропетровської області.
Розташування постів:
Параметри постів моніторингу здійснюються за 14 показниками: діоксид сірки (SO2), діоксид азоту (NO2), монооксид вуглецю (СО), сірководень (H2S), озон (O3 ), пил , температура (°С), відносна вологість (%), тип опадів, інтенсивність опадів (мм/год), атмосферний тиск (гПа), сонячна радіація (Вт/м2), швидкість вітру (м/с), напрямок вітру.
Перший етап запуску буде тестовий. За мінімум бюджетних коштів буде проведено запуск та налагоджування роботи постів моніторингу, які вперше в автоматичному режимі будуть збирати дані про стан атмосферного повітря на території проживання людей (житлових масивів). Це дозволить вперше збирати дані 365 днів на рік. Ці дані можна буде порівнювати із інформацією яку подають підприємства забруднювачі. Крім того, це дозволить проводити аналіз залежності захворювань від забруднення довкілля. Також інформація про забруднення буде доступна онлайн для громадян.