Потреба в продуктах сільського господарства призводить до разючого зникнення тропічних лісів
Близько 5 футбольних полів щохвилини – такі площі тропічних лісів незаконно вирубувалися протягом 2000-2012 років. Автори нового звіту про стан лісів стверджують, що споживацькі запити в Європі та США на яловичину, шкіру та деревину призводять до таких втрат. Основна маса незаконної вирубки лісів під сільськогосподарські потреби прийшлася на Бразилію та Індонезію. Але така практика швидко поширюється і в Африці та Азії.
Дослідження проводилося некомерційною організацією американського походження – Forest Trends, що включає екологів, промисловців та фінансовий сектор. Доповідь зосереджується на проблемі незаконності, хоча вирубка тропічних лісів є глобальною проблемою протягом десятиліть, незважаючи на законність чи незаконність таких дій. Тим не менше, стверджується, що 49% вирубки тропічних лісів протягом перших 12 років цього століття складає якраз незаконна вирубка під сільське господарство.
Автори доповіді говорять, що попит на с/г товари в Євросоюзі чи деінде – основний фактор таких “зачисток лісу” площею понад 200 000 кв. км. При цьому ринок заробляє на цих с/г товарах (деревина, шкіра, яловичина, соя, пальмова олія) до 61 млрд. долл. щороку.
Більшість таких вирубок незаконна, але уряди країн нездатні підсилити власне законодавство з цього питання. Дозволи на вирубку часто видаються шляхом корупції. Такий стан речей має значний негативний вплив на місцеві громади корінного населення, що живуть в цих лісах. В останні дні в Перу 4 активіста з корінних мешканців були вбиті за спротив вирубуванню лісів.
В Бразилії, що дуже постраждала від незаконної вирубки, влада докладає значних зусиль для вирішення проблеми. Зокрема успішним стало фінансове покарання причетних до незаконної вирубки корпорацій, наприклад блокування доступу до кредитів.
Автори доповіді вважають, що Євросоюз може зробити значно більше для вирішення проблеми. “На даний момент ЄС однією рукою надає величезні суми коштів тропічним країнам на боротьбу з незаконною вирубкою, але іншою – продовжує імпортувати всю ту продукцію, вирощену на місцях незаконної вирубки” – каже Сем Лоусон, головний автор доповіді. – “Спочатку треба зупинити це порочне коло – перестати імпортувати цю продукцію з цих країн”.
Ще в 1980-ті були спроби заборонити такий імпорт, але вони усі зазнали поразки. Були також спроби схем сертифікації, який спіткала така ж доля… Врешті-решт, згідно з дослідженнями, країни збагнули, що єдиний дієвий спосіб – жорстке державне регулювання, а не волонтерські акції. “В ЄС зараз є закон, що вимагає від компаній аудиту по деревині, що підтверджує легальне її походження”, зявив Сем Лоусон. – “Потрібне таке ж законодавство щодо пальмової олії, сої та яловичини”.
Наразі найбільше занепокоєння для активістів становить поширення нелегальної вирубки лісів у країнах Латинської америки, африки та Азії. Вони відмічають, що в Папуа-Новій Гвінеї видано дозволи на вирубку мільйонів гектарів лісу за останні роки. Парламентські розслідування виявили у 90% дозволів корупційну чи шахрайську складову.
Усі ці вирубки значно сприяють глобальному потеплінню. В доповіді говориться, що протягом 2000-2012 рр. викиди оксиду вуглецю щороку складали чверть річних викидів ЄС.
Розвинуті країни пристали до амбіційної програми з фінансування для країн, що розвиваються, на зупинку вирубування дерев. Але Сем Лоусон стверджує,що це не дасть результатів: “Немає сенсу безцільно надавати урядам таких країн кошти, якщо ці уряди неспроможні реалізувати і підсилити своє законодавство і механізм його дії в першу чергу”.
http://www.bbc.co.uk/news/
