Вбивць Гончаренка все ще шукають, а скандальні теплообмінники вивезли
Минулої п’ятниці понад три десятки активістів, які належать до ВО «Свобода» й інших партійних та громадських організацій, взяли участь у пікетуванні міського управління міліції. Учасники акції вимагали від правоохоронців нарешті знайти та покарати вбивць дніпропетровського еколога Володимира ГОНЧАРЕНКА. Міліція відповіла, що вбивць все ще шукають десятки професіоналів. Що стосується перебування в Кривому Розі хімічно забрудненого брухту, за заяву про який, імовірно, й поплатився життям авторитетний еколог, то тут певну ясність пролила Криворізька міська прокуратура. Виявляється, брухт уже вивезли до Запорізької області. І, за версією прокуратури, він був цілком безпечним.
Ніхто ні про що не забув
Ще анонсуючи цю акцію протесту, голова Криворізької міської організації ВО «Свобода» Юрій НАСТУСЕНКО заявив «Вестнику», що вважає справу Гончаренка аналогом справи Гонгадзе місцевого масштабу. Тому, мовляв, не дивно, що злочинців так довго не можуть знайти.
– Поки це вбивство не розкриють, ми будемо говорити, що за цим стоїть влада, – прокоментував ситуацію Юрій Настусенко. – Адже влада всіляко ухиляється від публічності в справі обнародуваної Гончаренком інформації. Яка доля чекає на забруднений гексахлорбензолом брухт, досі невідомо. Вбивць академіка також не знайдено. Ми переконані, що все це дуже невипадково, й місцевій міліції чудово відомі імена як фігурантів оборудки з брухтом, так і тих, хто замовив убивство. Одначе, щоб реально розслідувати все це, – треба мати неабияку мужність. І своєю акцією ми хочемо підштовхнути місцеву і обласну міліцію до мужнього вчинку. Адже за все треба відповідати – якщо не перед законом, то перед Богом.
За словами Настусенка, громадським обов’язком кожного громадянина є вимагати від органів правопорядку справжньої роботи. І цією акцією представники громадськості вирішили продемонструвати МВС, що ніхто ні про що не забув.
За що поліг правдоруб?
Як повідомляв Вестник, 27-го липня 2012 року голова громадського руху «За право громадян на екологічну безпеку», академік Володимир Гончаренко зробив надбанням гласності інформацію про те, як до Кривого Рогу потрапили три теплообмінники, зашлаковані смертельно небезпечним гексахлорбензолом. 180 тонн хімічно забрудненого металу початково збиралися використати у технологічному процесі металургійного виробництва як брухт. Але перед тим теплообмінники треба було порізати на шматки.
Однак, як засвідчив Володимир Гончаренко, під час спроб розрізати «це добро» робітники неодмінно серйозно труїлися. Зрозумівши, з чим має справу, металургійний комбінат поспішив віддати теплообмінники постачальнику. Таким чином вдалося запобігти великому лиху. Менше з тим, нашпиговані гексахлорбензолом конструкції залишалися в Кривому Розі й становили потенційну небезпеку для всього живого. Про це чітко заявив Володимир Гончаренко на прес-конференції у Дніпропетровську. А через чотири дні після оприлюднення сенсації сталося непоправне.
Володимир Іванович увечері звично повертався на авто до свого будинку в селі Вовніги Солонянського району. Машина з незнайомцями перекрила йому шлях. Коли ж Володимир Іванович встав з-за керма, численні удари металевою трубою посипалися ззаду на його голову. У шоковому стані еколог спромігся сісти за кермо і доїхати до свого будинку. Після цього його доставили до Солонянської районної лікарні, а потім до обласної клінічної лікарні імені Мечникова. Як стверджують медики, навіть після таких страшних травм шанс на життя в еколога ще залишався, але всі надії перекреслив інсульт…
Колеги й друзі еколога відразу заявили, що його смерть прямо пов’язана з професійною діяльністю. Утім, міліція не була такою категоричною. Основними версіями, які розглядає слідство, є професійна діяльність потерпілого та конфліктна ситуація внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка ніби й спричинила його побиття невідомими.
Ясності більше не стало
Відтоді минуло понад сім місяців. Але ясності в цій справі не стало більше. У зв’язку із цим свободівці разом із активістами з інших партій і громадських організацій прийшли під стіни УВС міста засвідчити, що вони нічого не забули. Розгорнувши перед вікнами міліції плакати з написами «Сьогодні Гончаренко! Хто наступний?», «Його вбили за правду», «Влада кришує вбивць Гончаренка», вони нагадали суть цієї справи. Окрім іншого, йшлося про те, що без прикриття влади оборудки із брухтом у вигляді теплообмінників навряд чи хтось міг би провернути. І відсутність публічності в цій справі – черговий тому доказ.
До честі відомства, його представники вийшли на зустріч із протестувальниками. І, вислухавши їх, повідомили, що над розслідуванням вбивства еколога зараз працює 38 (!) оперативних співробітників, завдання яких – встановити й знайти зловмисників.
– Цю справу розслідує головне управління МВС України у Дніпропетровській області. Справа знаходиться на особистому контролі у міністра внутрішніх справ. Хочу вас запевнити, що проводиться дуже велика робота, проводяться слідчі дії й відпрацьовується 9 версій. Криворізькі співробітники також долучаються до цієї роботи. Але це все, що я можу вам повідомити, – сказав начальник відділу громадської безпеки Микола ВЕРПОВСЬКИЙ.
Учасники акції протесту відреагували на цю інформацію закликами про відставку начальника ГУМВС України у Дніпропетровській області Віктора Бабенка. І невдовзі організованою колоною вирушили до приміщення міської прокуратури, скандуючи дорогою: «Сьогодні – Гончаренко, завтра – ти», «Вбивць Гончаренка – на нари», «Криворіжцям – чисте місто»…
Куди подівся брухт, він був іще учора?
Представники прокуратури також на диво легко пішли на контакт із протестувальниками. З делегатами від громадськості зустрівся заступник прокурора міста Сергій ГРЕЧАНИЙ. На запитання щодо долі хімічно забруднених теплообмінників він відповів, що цю проблему вивчала природоохоронна прокуратура Кривого Рогу. За її висновками, брухт не містить будь-яких небезпечних хімічних речовин. Окрім того, теплообмінники вже вивезли з Кривого Рогу до Запорізької області.
Утім, свободівців такі відповіді не задовольнили. Як відзначив Юрій Настусенко, експертиза, яку провела природоохоронна прокуратура, – це звичайне «замилювання очей».
– Я хочу нагадати, що при демонтажі зовнішніх оболонок теплообмінників на металургійному підприємстві серйозно отруїлися шестеро робітників, двоє потрапили до лікарні, – каже Настусенко. – Це сталося тому, що теплообмінники нагрівалися під впливом різаків й утворювалися небезпечні сполуки. А експерти екологічної прокуратури, наскільки нам відомо, робили свої заміри біля теплообмінників, коли ті перебували при звичайній температурі. Звичайно, за таких умов токсичних випарів вони виявити не змогли б. Але навіть якщо припустити, що прокуратурою були проведені більш ґрунтовні дослідження, які нічого не виявили, то виникає інше запитання. Якщо гексахлорбензол із теплообмінників кудись зник, то куди? Може, ним вже здобрили криворізьку землю? Ми спілкувалися на цю тему з колегами Гончаренка з руху «За право громадян на екологічну безпеку». Всі вони в один голос кажуть, що влада просто не зацікавлена в тому, щоб визнати правду. Адже визнавши наявність в теплообмінниках гексахлорбензолу (а він там мав бути за визначенням в дуже великих обсягах!), треба було б притягати до відповідальності тих, хто витягнув цей брухт із могильника й намагався на його продажі зрубити грубі гроші.
З огляду на все це, Настусенко сумнівається, що за цієї влади справа Гончаренка буде розкрита. Менше з тим, активісти вже заручилися підтримкою депутата Верховної Ради Ірини Сех, яка очолює комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Тому, переконані вони, ставити крапку в цій справі ще зарано.
Володимир ГОНЧАР, Вестник Кривбасса.
