Сланцевий газ: слухання у комітетах ВРУ. Комітет екології
У Верховній Раді України вже двічі лунали компетентні дискусії про сланцевий газ та газ ущільнених пісковиків. Першими цю тему слухали депутати-члени Комітету з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Другими у цю проблематику поринали депутати-члени Комітету з екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Наразі колективом телепроекту «Грін відео» підготовані та розповсюджені записи обох слухань. А самими комітетами — резолюції цих заходів.
Сланцевий газ: слухання у комітетах ВРУ. Комітет з ПЕК
Почнемо з Комітету екології. Ось посилання на запис слухань в цілому та записи кожного з виступаючих (їх було 22): http://www.youtube.com/playlist?list=PLg35Hf_GSK4VQdvosFPPI5IkSm8Iokocw
Першою виступила Ірина Сех, голова комітету, народний депутат України. Вона розповіла про актуальність цих слухань та гостроту питання.
Другий виступ дістався Петру Голубу, раднику Міністра екології та природних ресурсів України, гендиректору ДП «Укрнаукагеоцентр» НАК «Надра України». Посадовець прийшов замість міністра Проскурякова, який мав більш важливі справи у той день. Спочатку радник намагався прочитати присутнім лекцію, написану, як для школярів. Але його викликали на відверту розмову, до якої, як ми бачимо, гендиректор виявився неготовим.
Третім до мікрофону підійшов Петро Гожик, директор Інституту геологічних наук НАНУ, академік НАНУ, професор, д.г.-м.н., який мав можливість ознайомитися з текстом угоди між Україною та компанією «Шелл» і побачив там багато недосконалостей.
Четвертий виступ — Грехем Тайлі, голова представництва «Шелл» в Україні. Він також має вигляд людини, яка не готова до фахового діалогу.
Номер п’ять — Ярослав Мовчан, легенда української природоохорони. Виступає за себе та за академіка Вадима Лялько, який захворів та не зміг прийти на слухання. З біографією Ярослава Івановича можна ознайомитися тут: http://necu.org.ua/people/movchan/. Доктор наук підкреслив, що фрекінг — це сотні тонн отруйної хімії, якщо його застосовувати поблизу від геологічних розломів, ці тонни будуть потрапляти і в підземні води, і на поверхню.
Шостим до мікрофону прийшов Володимир Харкевич, викладач геологічного факультету Львівського національного університету ім. І.Франка, к.г.-м.н. Тема виступу: «Небезпеки від застосування технології видобування сланцевого газу на Олеській ділянці». Повний розгром більшості сланцевих міфів! Дуже вдумливо та переконливо.
Щаслива сьома цифра дісталася Хорхе Зукоскі (Jorge Zukoski), президенту Американської торгівельної палати в Україні (тієї самої, яка, буцімто, тисне на депутатів Верховної ради України, щоб вони дозволили безконтрольний з боку екологів та економістів видобуток газу методом фрекінгу в Україні). З перших слів пан президент відмовився розмовляти про екологічні аспекти видобутку сланцевого газу (власне, що було заявлено темою слухань), а присвятив свій спіч економіці, розповідям про робочі місця та іншим подібним питанням. Доповідь була побудована у найкращих традиціях риторичної науки. Нажаль, на питання «Чому ж вам з такими аргументами не вдалося переконати американців, адже у США вже чотири штати та більше 100 населених пунктів заборонили фрекінг на своїх землях?», пан доповідач висловився, мовляв, тому що ми не працюємо в Америці, а працюємо в Україні, чим викликав справжній регіт у залі.
Вісім — Зофія Кубрак, асистент кафедри токсикологічної та аналітичної хімії Львівського національного медичного університету ім.Д.Галицького, к.фарм.н. Фахівець доповіла про страшні наслідки впливу речовин, які використовуються при фрекінгу, на організм людини.
Дев’ятою слово отримала Олена Кравченко, блискучий юрист та виконавчий директор відомої громадської організації «Екологія. Право. Людина.» Її виступ можна назвати так: повний розгром сланцевого безладу, який наступив у нашій державі.
Десяте слово — знов за юристом, Дмитро Скрильніков, голова громадської організації «Бюро екологічних розслідувань», помітив, що компанії-гості, які прийшли в Україну за сланцевим газом, нічого насправді не гарантують. В усіх промовах та документах вони оперують фразами на кшталт «ми віримо, що», а чомусь ніде не кажуть: «Ми гарантуємо, що…» Юрист подивився на надруковані документи, наприклад, на ОВНС по Біляєвській свердловині, та побачив там купу помилок та невідповідностей, наприклад, немає жодної екологічної експертизи всього цього.
Одинадцятий номер — за Іриною Лендел, заступником директора Центру економічного розвитку при Коледжі урбаністики Університету Клівленда (США), яка позиціонує себе як незалежного експерта. Втім, цей науковець вже вкотре приймає участь у різноманітних акціях, організованих за участю компанії «Шелл». З іншого боку, в її фокусі здебільшого економіка США, про екологію вона згадує лише під час відповідей на запитання. До речі, і вона виявляється, не є прихильником неконтрольованого фрекінгу.
Дванадцятою на трибуну вийшла Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, яка закликала негайно розірвати усі договори з компанією «Шелл», які стосуються видобутку сланцевого газу.
Тринадцятий виступ, попри всі забобони, виявився вдалим: до мікрофону вийшов Володимир Бенько, директор Департаменту геології Державної служби геології та надр України. Посадовець офіційно заявив, що в Україні немає сланцевого газу, що газ цей — взагалі «гіпотетичний», а власні геологічні дослідження у державі не фінансуються.
Чотирнадцятою до присутніх звернулася Галина Олійникова, керівник відділення Всеукраїнської екологічної громадської організації «Мама-86» у місті Артемівськ, яка розкритикувала позицію самоусунення від захисту державних інтересів, яку продемонстрував представник Держгеонадр.
П’ятнадцятим був Ігор Швайка, заступник голови Комітету ВРУ з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності ВРУ, народний депутат України.
Під шістнадцятим номером стався виступ Ігора Васюника, голови підкомітету з питань нафтової промисловості і нафтопродуктозабезпечення Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, народного депутату України, який розповів про власний законопроект, спрямований на захист територіальних громад від можливого негативного впливу від видобутку сланцевого газу або газу ущільнених пісковиків.
№ 17 — Олексій Балицький, голова постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської облради. Доповідач розповів, що буде втрачено Україною, якщо не зупинити «сланцевий шабаш».
Вісімнадцята промова дісталася Пітеру Кларку, представнику ще одного нафтогазового гіганту — компанії «Шеврон». У Пітера був поганий старт — він спробував було показати презентацію своєї компанії, яку з колегами вже показував якнайменш разів сто на зустрічах з природоохоронцями, політиками, науковцями, громадянами і таке інше. Якось психологи компанії змогли вгадати — ця презентація дратує навіть найбільш спокійну людину… Обійшлося без презентації. І на тому подяка.
Дев’ятнадцять — автор цього тексту. В мене було мало часу, тому на відео — лише те, що я встиг сказати. Те, що я хотів сказати дивіться тут: http://www.zfront.org/vistup/.
Двадцятий номер виступу дістався Віталію Горбатенко, представник Центру соціально-економічного моніторингу, помічнику першого заступника голови Львівської облради, який спростував брехню деяких ЗМІ про «сланцеву Європу» та навів приклади заборони видобутку «нетрадиційних газів» методом водного фрекінгу.
Двадцять першим до мікрофону дістався Валерій Ловчиновський, якому ми дякуємо за це відео та за той титанічний труд на користь нашої держави, який він присвячує антифрекінговій боротьбі, захисту заповідних земель, популяризації природоохоронних знань тощо. До залу він прийшов не з пустими руками — приніс фрекінг-рідину з однієї з українських свердловин. Запропонував скуштувати або хоча б понюхати сморід. Бажаючих не знайшлося.
22 — останнім на трибуну піднявся голова Громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів України Валентин Савицький. Він почав свій виступ з підтвердження того, що він і є голова «тієї самої продажної Громадської ради при Мінекології» (за декілька хвилин до цього голова ХОГО «Зелений фронт» Олег Перегон сказав у своєму виступі, що у цю так звану Раду підібрали не фахівців, а тих, хто дасть згоду на все що завгодно). Зал буквально покотився від реготу. Більш нічого суттєвого, представник цього органу, на мою думку, висловити не зміг.
Дуже довго — аж до 4 липня — готував комітет резолюцію слухань. Не сумніваюся, що тиск був шаленим. Результат цієї роботи, на мою думку, не ідеальний. Він м’якше, ніж хотілося б, але це — прорив для держави. Наводимо цей документ повністю: Резолюція комітету екології
