Програш ГМО у Європі – перемога для екологічних організацій

Monsanto зупинить виробництво генетично модифікованої кукурудзи в усій Європі, за винятком Іспанії, Португалії та Чехії. Транснаціональна корпорація не витрачатиме більше гроші на випробування, розробку, маркетинг, судові справи або що-небудь ще, щоб ГМ кукурудза була прийнята в Європі.

“В Європі Monsanto продає ГМ кукурудзу лише в трьох країнах. За площею у ЄС ГМ кукурудза становить менше 1 % від загального вирощування кукурудзи. Ми не будемо більше витрачати гроші, щоб переконати людей вирощувати її”, – говорить Брендон Мітченер, ведучий громадських справ Monsanto в Європі та на Близькому Сході, в інтерв’ю Журналістському Розслідуванню Данії.

“Таке рішення не дивне, знаючи, що BASF припинила свої біотехнологічні дослідження в Європі в 2012 році, а Syngenta – роком раніше. Це буде впливати на міжнародну експансію ГМО в глобальному масштабі”, – коментує Клаус Салл.

Салл вивчав політику ГМО-індустрії протягом декількох років. Нещодавно він написав доповідь про розвиток ГМО в ЄС для датської екологічної асоціації (Økologisk Landsforening).

BASF, Bayer і Syngenta призупинили розвиток генетично модифікованої картоплі в Європі в 2012 році з тих же причин, що і Monsanto – бій було програно. Однак зелені організації все ще борються проти агротехнологічних компаній – в Європі і в решті світу.

У Чеській республіці продаж ГМ кукурудзи знижується. Єдиними країнами, де він зростає, є Іспанія та Португалія. На даний час ГМ-випробування на кукурудзяних полях проводяться лише в трьох країнах: Румунії, Словаччини та Чехії. Вони є академічними партнерами Monsanto або ЄС з реєстрації сортів.

“Ми зупинили більшість випробувань, включаючи випробування в Данії, слідуючи стратегічному рішенню в 2011 році зосередити нашу комерційну діяльність в Європі на високопродуктивному, звичайному гібридному насінні. Monsanto має процвітаючий бізнес в Європі із продажу звичайного насіння та засобів захисту рослин. В принципі, Monsanto прагне продавати біотехнологічне насіння лише в тих країнах, де існує широке коло клієнтів і політична підтримка для них, а також функціонує науково обгрунтована система регулювання. На сьогодні такі умови наявні лише в декількох країнах Європи”, – говорить Брендон Мітченер.

16 вересня 2009 Monsanto в Данії розпочала випробування ГМ кукурудзи, стійкої до гербіциду Round-Up (NK 603). Два роки по тому, у січні 2011 року ці дослідження були подовжені ще на рік, що було погоджено з Датським природоохоронним управлінням (Miljøstyrelsen).

Процедура полягає в тому, що нові сільськогосподарські культури агротехнологічних компаній мають бути перевірені урядом(???) протягом двох років перед можливим дозволом на продаж у Данії. В той же час, у Monsanto хотіли перевірити п’ять різних сортів з перетворенням NK 603.

Урожайність кукурудзи, стійкої до Round-Up, складає лише 97 % в порівнянні з традиційними сортами кукурудзи за сукупними результатами двохрічних тестів, повідомив уряд. Вони також попередили про шкідливий вплив гербіцидів Round-Up і прийшли до висновку, що найбільш реалістичний результат – не надавати дозволу на вирощування ГМ кукурудзи в Данії.

Результати таких випробувань, як правило, відкриті для громадськості. Але у цьому випадку Monsanto недвозначно попросила залишити результати тестів нерозголошеними. Пізніше не було опубліковано ніякої інформації стосовно цих випробувань.

Monsanto скасувала випробування різних культур у різний час. Останнє випробування було скасовано 1 лютого 2012 року. Роблячи це, компанія могла уникнути поширення у суспільстві інформації про невдачу.

Після більш ніж двох місяців розгляду уряд вирішив виконати бажання Монсанто не розголошувати результати випробувань. Головним аргументом є те, що публікація результатів дослідження буде мати економічно шкідливий вплив на компанії, незважаючи на те, що культури не пройшли випробування.

Журналістське Розслідування Данії і організація по відкритості (Åbenhedstinget) разом привернули увагу до цієї справи. Обидві організації стверджують, що отримати результати досліджень необхідно також з наукової точки зору і для використання в інших країнах.

“Вони корумпують сам науковий метод, якщо компанії можуть вирішити, що тільки позитивні результати мають бути опубліковані. Тому важливо, щоб це дослідження було опубліковане”, – підкреслює Клаус Селл. – “Це яскравий приклад того, що необхідно вимагати від компаній надання вільного доступу до ГМ насіння та наукових досліджень, якщо врожай був випущений на імпорт в ЄС, як це відбулося з NK 603.”

Брендон Мітченер із Monsanto вказує на веб-сторінку, де розміщуються результати випробувань. За його словами, дані по датським випробуванням будуть повідомлені там пізніше цього року. Фактичні дані з випробування не включені в доповідь.

“Я не можу повірити, що будь-яка компанія коли-небудь добровільно розкривала інформацію, яка може бути корисною для її конкурентів. Це нереально, навіть сюрреалістично, що хтось може очікувати цього від нас. Закони вже вдарили по балансу між конфіденційністю та прозорістю”, – каже Брендон Мітченер.

У вересні 2009 року датське Міністерство сільського господарства і продовольства опубліковало 235-сторінкову доповідь в спробі пожвавити дискусію і досягти дозволення ГМО у Данії. Доповідь зустріли різкою критикою на громадських дебатах. Сьогодні тема закрита.

“На даний момент агротехнологічні підприємства не мають ГМ сортів на стадії тестування для реєстрації у агенстві AgriFish”, – пояснює Крістін Ріскер, керівник центру сільського господарства і рослин у датському Державному управлінні сільського господарства (NaturErhvervsstyrelsen), філії Міністерства сільського господарства і продовольства.

Олексій Ангурець, координатор кампанії з біобезпеки ДОЕА “Зелений світ/Друзі Землі України” так прокоментував цю подію:

“Ситуація в ЄС демонструє відсутність перспектив ГМО в тому вигляді, в якому вони існують зараз в сільскому господарстві. Це означає, що Україна має максимально зміцнити систему біобезпеки та бути готовою до того, що міжнародні біотехнологічні корпорації, відмовившись від ГМО в країнах ЕС, активніше візьмуться просувати сумнівні з точки зору безпечності технології на нашому ринку.”

За матеріалами: Investigative Reporting Denmark