Аграрні біотехнології: майбутнє агроекономіки?

В рамках проекту освітнього центру ЄБА відбувся майстер-клас для журналістів. Про використання аграрних біотехнологій в агросекторі України розповів доктор біологічних наук з Інституту харчової технології та геноміки НАН України Борис Сорочинський.

За даними пана Бориса, біоіндустрія разом із біофармацевтикою посідає третє місце серед провідних секторів світової економіки, поступаючись лише банківському і нафтогазовому. У країнах ЄС у 2008 році обсяг сектору біоекономіки перевищив 1,5 трильйона євро, і в ньому було зайнято близько 10% працездатного населення. Проте створення генетично-інженерних (ГІ) організмів викликало багато проблем та питань.

«Наступне покоління ГІ рослин, які активно розробляють нині, матиме нові властивості. Такі рослини міститимуть більше вітамінів, довше зберігатимуться, а також будуть здатні синтезувати різні фармацевтичні сполуки, такі, як протипухлинні та терапевтичні агенти тощо», — каже Борис Сорочинський. Крім того, нове покоління ГІ рослин зможе протистояти дефіциту води і буде стійким до посух.

Таку красу на наших землях можна виростити і без ГМО. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Під ГІ соєю в 2012 році було 80 мільйонів гектарів, кукурудзою — 60 мільйонів, бавовною — 20,7 мільйона гектарів, ріпаком — 7,3 мільйона.

Порушували і проблему поінформованості споживачів щодо наявності ГМ інгредієнтів у продуктах харчування. Звичайно, ми маємо право і повинні знати, що їмо. Водночас така інформація має бути достовірною, перевіреною і не вводити споживача в оману.

«Парадоксально, але в нас вимоги та мотивація до маркування звучать дуже просто, — зауважує Борис Сорочинський. — ГМО шкідливі, тому їх потрібно маркувати. По-перше, якщо ГМО шкідливі, то їх зовсім не потрібно випускати на ринок, а по-друге, як можемо маркувати те, чого у нас офіційно немає. В країні не зареєстровано жодного ГМО». Борис Сорочинський додав, що за багатьма позиціями, що стосуються процедури оцінки ризиків ГМО, реєстрації та регулювання обігу ГІ організмів у їхньому практичному використанні наше законодавство не відповідає міжнародній практиці.
«Україні не варто вигадувати власні правила гри в питаннях, що стосуються сучасних біотехнологій та біобезпеки. Вироблення й формування таких правил потребує тривалого часу, серйозного і фахового підходу.

На жаль, в Україні зараз немає ні фахівців, що повною мірою знають проблему і можуть запропонувати оригінальне вирішення питань стосовно системи біобезпеки ГМО, ні часу, тоді як держава декларує прагнення інтегруватися у світову економіку як рівноправний партнер. Найкращий шлях — скористатися наявним закордонним досвідом і не вдаватися до «містечкових» правил», — пропонує Борис Сорочинський.

Науковець підкреслює: перш ніж вирощувати в Україні ГІ рослини, потрібно зрозуміти, навіщо це потрібно, на кого буде орієнтоване таке виробництво, які саме культури і які саме генетично змінені ознаки справді потрібні для вітчизняного виробника. «В Україні, на щастя, немає проблеми дефіциту харчових продуктів, і свої внутрішні потреби у продуктах харчування та кормах держава здатна забезпечити навіть за рахунок використання традиційних технологій ведення рослинництва».

Тоді чому ГМО так швидко поширюються і їх використовують у багатьох аграрно-розвинених країнах?
«Великі масштаби використання генетично-модифікованих організмів пов’язані з тим, що вирощування трансгенних рослин — прибутковий вид діяльності для фермерів: у країнах, де давно й активно використовують технології ГМО, спостерігається позитивна динаміка щорічного прибутку фермерських господарств», — вважає Борис Сорочинський і стверджує, що аграрна біотехнологія має бути пріоритетною для такої держави, як Україна.

ДУМКА ЕКСПЕРТІВ

«Треба відроджувати національні сорти, а не бавитися ГМО!»

Радміла КОРЖ, екологіст:

— Підготовка до змін клімату, зокрема посухи полягає не у тому, щоб виводити генетично якісь дивовижі, а в тому, щоб нормально працювали наші сортовипробувальні станції, система яких фактично знищується.

Так само, як знищується і наука, яка і без ГМО може нам запропонувати чудові сорти рослин. Якщо ті кошти, які транснаціональні корпорації вкладають у створенні ГІ рослин, дати, скажімо, Миронівському інституту пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, який є провідною науково-дослідною установою із селекції зернових культур в Україні, то жодні зміни клімату нашому зерновиробництву будуть не страшні. Одна деталь: у світі виявлено майже 1000 сортів озимої і ярої м’якої пшениці — нащадків миронівських пшениць. Це свідчить про високий адаптивний потенціал миронівських сортів та їхню високу сортоутворювальну здатність.

Ми й так уже втратили багато вітчизняних сортів, наприклад, кримчани давно мені скаржилися, що втрачено сорти кримських яблук, які мали унікальні властивості для довгострокового зберігання. І це просто пішло витіснення «модними» іноземними сортами.

«Для фермерів ГМО не вигідні»

Олексій АНГУРЕЦЬ, координатор кампанії з біобезпеки УЕА «Зелений світ»/Друзі Землі України:

— Не бачу жодних аргументів для України впроваджувати ГМО в тому вигляді, які вони зараз на ринку. Розробка ГІ нового покоління — це поки що майбутнє. Коли вони з’являться, тоді ми й оцінимо їх із точки зору переваг для українських споживачів.
Що ж стосується прибутковості для фермерів, то це, м’яко кажучи, не так. Досвід вирощування ГМ культур демонструє орієнтованість на великі агрогосподарства. За даними доповіді «Друзів Землі Європи», більш ніж 97% (498 мільйонів) з 513 мільйонів фермерів, які обробляють менш ніж 10 гектарів землі, не використовують ГМ культури. Є кілька причин цього. Одна з них випливає із самого переліку комерційних ГМ культур. Соя, кукурудза, бавовник та ріпак — сільськогосподарські культури, орієнтовані, як правило, на зовнішню торгівлю, для забезпечення не харчових потреб, а виробництва сировини для текстильної, кормової та паливної промисловості. Дрібним же фермерам важко конкурувати з великими господарствами, які орієнтовані на значні прибутки такого великого бізнесу.

Біобезпека — сфера, де ми маємо виходити передовсім із принципу перестороги. Коли безпечність та аргументовані переваги для кінцевого споживача від ГМО стануть очевидними, я сам залюбки підтримаю впровадження такої біотехнології на наш ринок.

http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/agrarni-biotehnologiyi-majbutnye-agroekonomiki/