Сьогодні 5 років, як сталася трагедія на вул. Мандриківській, 127 у Дніпропетровську. Для когось це щось фантастичне і далеке, але не просто техногенна катастрофа, яка забрала життя 23 людей, більшість з яких були діти. Це страшна національна трагедія, яка є результатом зневаги чиновників до людини, до народу. Тому що для чиновників (керівників держави, області, міста, газового та комунального господарства) людина – це всього лише елемент системи, яка дає можливість заробити гроші та відібрати для себе блага. І це показала ця трагедія.
13 жовтня 2007 року я був на місці вибуху десь через годину. Я побачив людей, які були без верхнього одягу в тапочках, було вже холодно, я швидко зібрав повний багажник одягу та взуття і привіз до школи, куди почали підходити люди. Це було жахливо…
Я розумів, що тільки цим поки можу допомогти людям, що встигли вибігти з будинку. Тим хто залишився під завалами я не міг нічим допомогти….
Що тут можна сказати? Подивіться фільм, що зроблений Сніжаною Потапчук та Марком Гресєм.
<>Мандриківська трегедія 2007. Дніпропетровськ